Гуманітарна допомога стала звичним явищем для українців ще з 2014 року, від початку війни Росії проти України. Із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році її обсяги, як і кількість надавачів та отримувачів, суттєво зросли. Водночас в Україні традиційно розвинене і благодійництво — системна підтримка людей у потребі через надання благодійної допомоги.
Попри спільну мету — підтримати постраждалих осіб — гуманітарна і благодійна допомога мають різні правові засади, що породжує важливі питання: чи потрібно звітувати про надану чи отриману допомогу? Чи підлягає вона оподаткуванню? І головне тут, як уникнути ситуацій, коли допомога може обернутися проблемами для її надавачів чи отримувачів.
Для отримання відповідей необхідно чітко розмежувати ці два поняття в межах чинного законодавства.
Правова база гуманітарної і благодійної допомоги: прогалини у визначеннях
Правове регулювання обох видів допомоги в Україні ґрунтується на окремих спеціалізованих законах. Зокрема, гуманітарну допомогу врегульовано Законом України “Про гуманітарну допомогу”, тоді як благодійну діяльність та благодійну допомогу — Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”.
Особливістю є те, що закон про благодійну діяльність не містить визначення поняття “благодійна допомога”, натомість оперує терміном “благодійна діяльність”. Відповідно до закону, це добровільна особиста або майнова допомога для досягнення визначених благодійних цілей, яка не передбачає отримання прибутку, винагороди чи компенсації благодійником.
Натомість закон про гуманітарну допомогу містить визначення саме цього терміну, однак не дає пояснення поняттям “гуманітарна діяльність” чи “гуманітарне реагування”. У законі гуманітарна допомога визначається як цільова, адресна, безоплатна допомога — у грошовій, натуральній формі, у вигляді послуг чи робіт — що надається донорами з мотивів гуманності особам, які перебувають у складних обставинах, зокрема через війну, хворобу або надзвичайні ситуації.
Таке фрагментарне й неоднорідне нормативне визначення понять не дозволяє провести чітке розмежування між благодійною та гуманітарною допомогою. Тому для належного розуміння відмінностей між ними варто проаналізувати ключові відмінні характеристики кожного виду допомоги.
Ключові відмінності між благодійною та гуманітарною допомогою
Цілі надання допомоги
Гуманітарна допомога призначена для реагування на надзвичайні ситуації — збройні конфлікти, стихійні лиха, техногенні катастрофи. Вона спрямована на оперативне задоволення базових потреб постраждалих осіб (їжа, вода, медикаменти, тимчасове житло тощо).
Натомість благодійна допомога може надаватися у будь-який час, незалежно від надзвичайних ситуацій, і охоплює ширше коло сфер: освіта, культура, охорона здоров’я, наука, соціальний захист тощо. Її метою є сприяння законним інтересам бенефіціарів, розвиток і підтримка суспільно важливих напрямів.
Суб’єкти, що надають допомогу
Благодійну допомогу надають благодійники — фізичні особи або юридичні особи приватного права (зокрема, благодійні організації).
Гуманітарну допомогу надають донори — юридичні або фізичні особи, що діють як в Україні, так і за її межами. Тобто, гуманітарну допомогу може надавати значно ширше коло суб’єктів, порівняно з благодійною допомогою.
Суб’єкти, що отримують допомогу
Благодійну допомогу отримують бенефіціари — фізичні особи, неприбуткові організації або територіальні громади. Юридичні особи можуть бути бенефіціарами лише за певних умов і виключно при отриманні допомоги від благодійних організацій.
У сфері гуманітарної допомоги діє подвійна модель:
- Отримувач гуманітарної допомоги — юридична особа, акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи). Детальний перелік отримувачів визначений законом.
- Набувач гуманітарної допомоги — фізична або юридична особа, яка безпосередньо отримує допомогу і потребує її.
При наданні гуманітарної допомоги є певна ієрархія, коли допомога спочатку поступає отримувачам, а вже вони її розприділяють серед набувачів. Однак, отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, як і набувач гуманітарної допомоги.
Процедура надання допомоги
Благодійна допомога може бути надана за прямим зверненням бенефіціара до благодійника — без додаткових бюрократичних процедур.
Для гуманітарної допомоги встановлено чітко регламентовану процедуру:
- попередня реєстрація потенційного отримувача в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги (АС ГД);
- декларування вантажів як гуманітарної допомоги;
- тільки після виконання цих умов допомогу можна офіційно надавати як гуманітарну. В іншому разі її можуть класифікувати як благодійну допомогу.
Звітність
У разі надання благодійної допомоги неприбуткова організація подає річний Звіт про використання доходів неприбуткової організації.
Гуманітарна допомога передбачає додаткову звітність:
- обов’язковий щомісячний Звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, що подається через АС ГД;
- звіт подається до моменту повного розподілу всієї допомоги.
Податкові наслідки
Податковий кодекс, в розрізі оподаткування податком на доходи фізичних осіб, ототожнює поняття благодійної та гуманітарної допомоги і послуговується єдиним терміном “благодійна допомога”.
Це означає, що навіть у випадку надання гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами, необхідно дотримуватися умов ПКУ зокрема щодо статусів надавача та набувача благодійної допомоги, щоб не порушити вимоги податкового законодавства і не сплачувати можливі штрафи.
Висновок
Попри певну схожість за суттю — допомога людям у скруті — благодійна та гуманітарна допомога в Україні мають різне правове регулювання, цілі, механізми надання, учасників процесу, а також звітні особливості. Законодавство формально розмежовує ці дві категорії, однак нечіткість або відсутність визначень окремих термінів (зокрема, “благодійна допомога” чи “гуманітарна діяльність”) створює практичні труднощі для правозастосування.
Ці труднощі можуть мати як адміністративні, так і фіскальні наслідки — для донорів, благодійників і, зрештою, для самих набувачів допомоги. Саме тому належна правова кваліфікація виду допомоги ще на етапі її планування є ключем до ефективності, прозорості та законності гуманітарної чи благодійної діяльності.
Чітке розмежування гуманітарної та благодійної допомоги дозволяє зменшити ризики для всіх сторін процесу — і водночас сприяє тому, щоб допомога дійсно досягала тих, хто її найбільше потребує, без зайвих бюрократичних або юридичних бар’єрів.
Джерело: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/05/27/7514269/
